Ціни на паливо знизились, але лише до травня
Зростання цін на пальне в березні змусило владу вдатися до перевіреного методу впливу на гравців ринку – домовитися на взаємовигідних умовах.
На початку квітня урядовці та нафтотрейдери підписали меморандум, виконання якого зобов’язує перших активізувати боротьбу з нелегальними АЗС, а других – знизити ціни на пальне. Принаймні на місяць.
Схожа домовленість існувала і за часів уряду Олексія Гончарука. У грудні 2019 року на виконання доручення президента Зеленського прем’єр оголосив війну нелегальним АЗС і пообіцяв за лічені тижні покласти край “підпарканним” заправкам. Однак реалізувати задумане не вийшло.
Чи буде вдалою друга спроба? Ціни на пальне опустилися нижче психологічних 30 грн за літр, а під перевірки потрапили і добросовісні оператори. Остаточні результати боротьби з тіньовим ринком влада обіцяє показати у травні. Тоді ж український ринок зіткнеться з дефіцитом нафтопродуктів, зокрема дизельного пального та скрапленого газу. Наскільки в таких умовах можуть зрости ціни на пальне та чи стримає їх урядовий меморандум?
На початку квітня Нафтогазова асоціація України (її учасниками є мережі АЗС OKKO, WOG, Shell, Socar, KLO) та Кабмін підписали черговий меморандум про створення “сприятливого середовища на ринку нафтопродуктів”.
Чиновники просили, щоб на час карантину вартість пального опустилася нижче 30 грн за літр.Нафтопродукти почали стрімко дорожчати в лютому-березні, у першу чергу, через зростання світових цін на нафту. З листопада 2020 року по лютий 2021 року вони підвищилися із 40 дол за бар до 65 дол за бар.
“Привід для підписання меморандуму і смішний, і сумний. Ціна понад 30 гривень була тільки на преміальних станціях, яких на ринку тисяча з понад 7,5 тисячі. При цьому на ринку достатньо пропозицій по 28 гривень, але муляли саме ці 30 гривень”, – каже директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
За його словами, сторони меморандуму домовилися опустити ціни нижче 30 грн за літр і тримати їх на такому рівні весь квітень. Перегляд домовленості можливий тільки після додаткових консультацій у разі різкої зміни зовнішньої кон’юнктури. Наради з цього питання відбуваються щотижня. Своєю чергою, влада знову пообіцяла розібратися з нелегалами.
“Для виконання цього меморандуму Кабмін вживатиме заходів щодо протидії нелегальному виробництву та обігу пального (у тому числі нелегальної діяльності підприємств, що здійснюють неповний цикл нафтопереробки)”, – сказано в документі за підписом міністра економічного розвитку Ігоря Петрашка.
Обіцянка не нова: колишній прем’єр Олексій Гончарук у грудні 2019 року запевняв, що до 9 січня 2020 року всі “чорні” АЗС будуть ліквідовані. Тоді СБУ та податківці звітували про закриття сотень “підпарканних” станцій.
“Здійснили 2,2 тисячі перевірок силами ДФС, Нацполіції та СБУ. Перевірили інформацію щодо 1 399 нелегальних АЗС: 377 – зупинили діяльність, 316 – демонтовані раніше або відсутні за адресами, 243 – демонтовані за звітний період, 463 – оформили ліцензію”, – відзвітував 11 січня Гончарук.
Важливість боротьби з тіньовим ринком нафтопродуктів не викликає сумнівів. За даними А-95, втрати бюджету від нелегального обігу нафтопродуктів у 2020 році становили близько 19 млрд грн, прогноз на 2021 рік – понад 20 млрд грн. Зважаючи на такі красномовні цифри, які свідчать про існування масштабних схем на ринку, чиновники знову почали обіцяти швидкий результат.
Зокрема, міністр розвитку громад Олексій Чернишов заявив, що робочі групи з боротьби з нелегалами повинні завершити перевірки всіх АЗС до кінця квітня. “Усі нелегальні АЗС потрібно закрити, контрафактне пальне вилучити і з’ясувати джерела його походження”, – сказав міністр.
Однак праведна боротьба за чистоту ринку має й інший бік: у погоні за швидким результатом влада розв’язала руки контрольним органам. Через це страждають не тільки нелегали, а й представники “білого” бізнесу.
Чиновницьке бачення боротьби з незаконними АЗС не завжди збігається з баченням виконавців.Учасники ринку в розмовах з журналістом ЕП відзначили, що 70% квітневих перевірок нафтотрейдерів закінчуються хабарями.
“Нинішній рівень перевірок АЗС не створює умов для розвитку ринку”, – бідкається власник однієї з мереж заправних станцій.
“Нафтотрейдерів перевіряють Антимонопольний комітет, пожежники, охорона праці, екологи, захист прав споживачів, якийсь ринковий контроль…”, – скаржиться власник мережі Prime Дмитро Леушкін.
“Я розумію, коли перевіряють, чи видається чек, чи якісне пальне, але я не розумію, навіщо штрафувати за відсутність сокири або змушувати рубати дерева. Це не стосується боротьби з нелегальними АЗС”, – додає він.
“У нас законодавча база 1970 року. Їй уже 50 років. Немає жодної заправки, яка б відповідала всім цим критеріям. Звісно, це створює фон для різноманітних приписів з усіма наслідками”, – говорить інший трейдер.
Виникають питання і до підходів контролерів при перевірці станцій.
“Уряд підписав меморандум з однією асоціацією, до якої входять півтори тисячі АЗС. Чи будуть інші дотримуватися зобов’язань щодо зниження цін? Членів Нафтогазової асоціації України будуть перевіряти чи меморандум – це індульгенція від перевірок?” – питає директор НТЦ “Психея” Сергій Сапєгін.
На думку опитаних експертів, “набіги” контролерів можуть стати ще одним чинником, який потягне ціни на нафтопродукти вгору. Утім, є й інші фактори.
Одразу після підписання меморандуму великі мережі почали опускати ціни. На станціях ОККО та WOG бензин А-92 подешевшав на 1 грн, А-95 – на 1,5 грн. Знизилася і вартість дизельного пального. Через тиждень після підписання меморандуму вище 30 грн бензин коштував лише на заправках Socar. Утім, як зазначають учасники ринку, ціни змінилися “тільки з вулиці”, оскільки преміальні мережі і до цього рідко продавали пальне дорожче 30 грн.
“Ви ж розумієте, що за цінами на стелах ОККО і WOG пальне особливо ніхто не купує. Коли заходиш на таку заправку, у тебе одразу питають про дисконтну картку, яка дає знижку три-п’ять гривень за літр”, – каже Леушкін.
“Ціни на стелах понизили, щоб візуально все подешевшало, але фактично нічого не змінилося. Просто не дають таких знижок, як раніше”, – додає він.
Хай там як, але угода про зниження цін діє тільки у квітні, а що буде далі?
Учасники ринку вважають, що в травні може виникнути дефіцит дизельного пального та скрапленого газу. Його можуть спровокувати невизначеність з новим постачальником “Роснєфті” і зупинка в травні на плановий ремонт Мозирського НПЗ – ключового білоруського постачальника пального в Україну.
“До травня запаси дизельного пального вичерпаються. Ринку необхідно буде знайти 300 тисяч тонн дизельного пального (майже 50% балансу) і мінімум 40 тисяч тонн скрапленого газу (25% ринку)”, – зазначає Куюн. На його думку, замістити весь цей обсяг імпортом по морю навряд чи вийде.
“Усіх цікавить, наскільки зростуть ціни. Не беруся прогнозувати. Це неможливо, коли є дефіцит. У 2017 році ціна на автогаз зросла з 12 до 17 гривень за літр через дефіцит лише 10% у балансі. У травні він буде вищий”, – додає Куюн.
Леушкін погоджується, що з цінами в травні може статися “велика неприємність”: “На дефіциті ціни зростають дуже швидко і ніяким меморандумом цю ситуацію не виправити”. Куюн бачить вихід у взаємодії та консультаціях уряду і трейдерів.
“Треба створювати антикризовий штаб, брати аркуш А4, ручку і моделювати баланси. Треба привезти більше ще в квітні, коли навантаження на порти менше. Є хороший шанс підготуватися до шторму, щоб потім не гасити пожежу. Тим більше, що робити це не буде чим”, – резюмував експерт.
