Цвіте вода: черкащани скаржаться, що Дніпро «стає болотом»
Через цвітіння води в останній місяць Дніпро дедалі більше стає схожим на замулену калюжу зеленого кольору з безліччю водоростей та сміття у воді.
– Сьогодні йдеться уже навіть не про гидливість, а про безпеку, – поділився враженнями з журналістом «Прочерку» черкасець Андрій, який прийшов на пляж, але не спромігся ввійти у воду. – Думаю, така вода просто загрожує нашому здоров’ю.
Інший житель Черкас, поет і журналіст Олексій Юрін, опублікував у соціальних мережах пост зі світлиною й підписом, що він хотів скупатися в Дніпрі, але коли побачив дніпровську воду, то передумав.
– Коли я був малим, вода цвіла аж у серпні. І такого запаху не було, який є сьогодні, – сказав Олексій у коментарі «Прочерку». – А зараз і в травні зелень з’являється, і в червні, і липні. Думаю, в перспективі треба знімати греблі дніпровських ГЕС. Я розумію, що це дорого, але якщо цього не зробити, річка просто помре... Вже зараз на березі можна побачити безліч дохлої риби. Ми з колегою бачили в воді біля берега ледь живого ляща, який помирав від задухи... Хотіли допомогти, але що тут вдієш: риба приречена.
Науковці твердять, що цвітіння води – це природний процес, який викликаний розмноженням синьо-зелених водоростей або ціанобактерій, які живуть як у прісних озерах і водосховищах, так і в морській воді. Але цьогорічне цвітіння води супроводжується масовою загибеллю водних біоресурсів, і не тільки в Дніпрі.
Чи не гірша ситуація – у деяких менших річках, зокрема, у Гнилому Тікичі, де у Звенигородському водосховищі масово гине риба.
– Реагуючи на звернення громадян щодо загибелі водних біоресурсів, 16 липня державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Центрального округу спільно з державними інспекторами Черкаського рибоохоронного патруля обстежили Гнилий Тікич поблизу Хлипнівки (неподалік бази відпочинку УТОС) та в районі Неморожського кар’єру, – розповів «Прочерку» начальник управління екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Олександр Позняков. – З метою встановлення причин загибелі риби та для визначення складу та властивостей вод спеціалісти відділу інструментально-лабораторного контролю відібрали проби, провели вимірювання розчиненого у воді кисню та температури.
За результатами досліджень гідрохімічних показників, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Центрального округу, зафіксовано високий рівень хімічного споживання кисню (перевищення в 3,48-2,5 разу) та завислих речовин (в 2,48-2,76 разу), нітритів (у 2,5- 3 разу).
– Проведенні вимірювання свідчать, що причиною загибелі риби може бути дефіцит розчиненого у воді кисню, висока температура навколишнього середовища та води, інтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей, – каже пан Позняков.
На думку іхтіолога, кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Юлії Куцоконь, зарадити ситуації можна шляхом запобігання так званій евтрофікації, тобто забрудненню побутовими стоками, добривами з полів тощо, а також зарегулюванню стоку вод гідроспорудами.
– Крім того, ясна річ, треба боротися з глобальним потеплінням. Дорого, довго, непопулярно, але простих рішень тут немає, – переконана Юлія Куцоконь.