Лукашенко пообіцяв нову конституцію. Готовий ділитися владою, але хоче все контролювати
11 лютого в Мінську відкрилися дводенні Всебілоруські збори - з'їзд за участю 2 700 представників влади та громадськості. Головний підсумок першого дня - Олександр Лукашенко пообіцяв, що на початку 2022 року в Білорусі пройде голосування за новий проєкт конституції з перерозподілом повноважень на користь уряду та парламенту.
Цю заяву він зробив під кінець своєї промови, яка тривала 3 години 45 хвилин. Проте з неї слідувало, що Лукашенко й надалі хоче контролювати все: від зовнішньої політики до стану лижні в Мінську.
Всебілоруська збори проходять раз на 5 років, сам Лукашенко називає їх "віче".
Вони готувалися з осені минулого року і, судячи зі слів самого президента, саме збори мають розпочати підготовку до написання нової конституції. Втім, Лукашенко все зробив сам.
У залі під гаслом на сцені "Єдність, розвиток, незалежність" сиділи близько 2 700 делегатів - представники влади, промислових підприємств, профспілок науки, культури та спорту. У медичних масках був у найкращому випадку кожен 50-й із них. З організаторів масових протестів проти підсумків виборів не було нікого.
З'їзд швидко обрав президію, і на наступні майже чотири години слово забрав Лукашенко.
Він пройшовся по всіх можливих темах: від виробництва ліфтів та будівництва об'їзних доріг навколо облцентрів до зовнішньої політики. Те, що відбувається, він назвав "переламним моментом у житті нашої держави".
"Білорусь зазнала дуже жорстокої атаки ззовні, - заявив Лукашенко. - Вперше свої методи і методики вони (країни Заходу - Ред.) вирішили застосувати не на прикладі зруйнованої країни, а на монолітній республіці".
За його словами, події, що розпочалися після виборів президента у серпні 2020 року, були навіть не "кольоровою революцією", а бунтом.
Він озвучив програму тих, хто намагався відібрати в нього владу: там йшлося нібито про вихід зі всіх угод із Росією, приватизацію промисловості (без можливості участі в ній російського бізнесу), заборону російських телеканалів, насадження білоруської мови як основної та продаж сільськогосподарських земель.
В усіх цих планів, каже Лукашенко, був лише один недолік: опозиція, яка об'єдналася навколо екскандидатки на посаду президента Світлани Тихановської, ніколи про них не заявляла.
Іноді Лукашенко суперечив сам собі. То він закликав менше читати опозиційні телеграм-канали, то просив делегатів зборів "знати, що відбувається в айпадах у молодого покоління".
То він казав, що без Росії Білорусь не виживе, то жалівся, що Росія надає кредити за вищою за ринкову відсотковою ставкою.
Упродовж усієї промови Лукашенко давав зрозуміти, що хоче контролювати все: відкриття нових виробництв, настрої студентів і навіть якість лижні в Мінську, куди, за його словами, іноді приїздять покататися навіть норвежці, тоді як жителі самого міста, пожалівся він, віддають перевагу розпиттю алкоголю уздовж траси.
Головне пролунало лише наприкінці промови. Лукашенко готовий у 2021 році обговорювати проєкт нової конституції і винести його на всенародне голосування на початку 2022 року.
Але лунали і умови. Лукашенко пообіцяв передати більше повноважень уряду та парламенту (поки що без конкретики) і одразу попередив, що їхня відповідальність зросте пропорційно.
Нарешті, після цього він назвав свої умови відставки - без уточнення, станеться це після ухвалення конституції чи колись іще.
Він поставив вимогу, щоб у країні не було жодних безладів. І щоб у випадку приходу до влади опозиції "жодна волосина не впала з голови його прибічників".
Не запрошена на збори опозиція коментувала усе стримано: "Навіть 2 700 людей не представляють усього народу".
За день до зборів Світлана Тихановська оприлюднила "відкриту стратегію перемоги білорусів". Там йдеться, що Лукашенко свою "особисту кризу перетворив на кризу цілої країни". У жодної зі сторін - ані у влади, ані в опозиції - зараз немає ресурсів для остаточної перемоги. А це означає, що чинного президента треба схилити до перемовин.
Вона пообіцяла, що навесні масові акції протесту в країні відновляться.
25 березня в Білорусі - День волі: у 1918 році цього дня була проголошена Білоруська народна республіка, яка проіснувала менше року). Нинішня влада розганяє акції, що проходять з цієї нагоди, майже щороку.
